На Україну впала справжня африканська спека. У соняшниках гудуть джмелі, над кукурудзяними полями застигло прозоре марево, а у запалених сонцем головах пульсує нав’язливий біт «У відпустку!
Всі у відпустку!» – словом, навкруги панує така собі щира українська сієста. Все живе прагне «до води, швидше до води», а наші герої «з вітром наперегони» подорожують містами й селами, граючи концерти та споглядаючи курортні втіхи щасливих відпочивальників. Саме в одну з таких мандрівок, дорогою від моря Київського до моря Азовського, і народилась на світ нова пісня.
«Відпустка» – так назвала невгамовна четвірка свою композицію, навіяну калейдоскопом вражень від нескінченної літньої подорожі. Сьогодні ми виносимо на ваш розсуд текст нового твору. Відтепер всі бажаючі матимуть змогу підхоплювати на концертах запальні рядки та співати їх разом з музикантами. А ось самим «вевешникам» мріяти про відпустку ще не час – курортний сезон у розпалі, а отже на них, як і раніше, чекають довгі кілометри розпечених автострад та шалена радість зустрічі з палкими, як південна ніч шанувальниками та шанувальницями.
Відпустка
А я витаю думами,
Сам на сам, і сам не свій,
І мари вдаль несуть мене,
Немов пелюстку.
Журнали перегортаю,
Чари-тури, зваби цін.
І близько-близько вже
Омріяна відпустка.
Сонце гріє лице,
Радує це!
Полюбляю тебе,
Відпустка.
Оксамитові дні
Ті чарівні
До вподоби мені.
Нехай минають морози,
Буде хай нестерпний жар,
Хай витрачатиму гроші на
Коктейлі.
Піна вирує морями,
Чайки зойк, дельфінів гра.
Краси такої не побачиш
У моделі.
Чували ми за Маямі,
Але нас віта Азов,
Озера Шацькі звуть,
Приваблює Алупка.
І хвилі нас окотили,
Ми герої враз, агов!
Долає далі в сяйві бризок
Наша шлюпка.
Тіло хвиля несе,
Радує все.
Обираю тебе,
Відпустка.
Незабаром оті
Дні запальні,
Подарує мені…
