Легендарні українські рокабіли давно зробили сміливий крок - подвоїли склад команди та змінюють музичний стиль.
Особисто я хочу нагади вам героїв в обличчя, вже, майже, пять років вони дарують нам чудові пісні: Вадим Красноокий (вокал, гітара), Максим Красноокий (контрабас), Богдан Очеретяний (барабани), трубач Вадим Нікітін, тромбоніст Валерій Чесноков та саксофоніст Максим Кучетов.
Група регулярно виступає в Українi та за кордоном. На сьогодні географiя виступiв включає Росiю, Нiмеччину, Фiнляндiю, Iспанiю, Великобританiю, Польщу, Швейцарiю, Нiдерланди, Iталiю та ще декілька десятків країн. Нещодавно по всім музичним телеканалам транслювалася нова робота «SCREENKA».
Крутий рок-н-рольний кліп режисера Віктора Скуратовського нагадав усім, що гурт ще має порох в порохівницях! А для того, щоб підняти собі настрій, та нагадати, що ти – «Forever», пропоную залишатися на хвилях myRadio.com.ua разом з гуртом «Mad Heads XL».
З.Ы. Пісні гурту Mad Heads XL ви можете почути у ефірі форматів Тільки Українське, Украинский Рок, Украинский Хит, Rock-n-Roll.
Пропоную вам нашу розмову з лідером групи Вадимом Краснооким.
- Привіт Вадим, хто пише вам слова та музику?
Практично всі слова і музику до альбому «Forever» написав я. Але, якщо брати деякі наші кавер версії, які присутні в альбомі „Надія Є”, „Смерека”, „Розслабся не парся” та кілька народних пісень. Але цей час ми вже пережили, скільки років пройшло.
- Пам’ятаєш свій перший автограф?
Коли у 1995 році ми видали найпершу касету, то на її презентації люди просили касету підписувати. Чи просили в мене автограф до того, я чесно не пам’ятаю. Більшість людей їх бере просто так, тому що ти щойно зліз зі сцени, чи тому що бачили тебе по телевізору. Тож я не придаю автографам великого значення, але роздаю їх усім бажаючим – адже серед них напевно є справжні фани, але їх не завжди можна вирізнити. От коли наприклад після концерту підходить хлопчина, і просить розписатися на усіх наших альбомах, які він приніс із собою – тут я розумію, що він точно не байдужий до нашої музики, і це справді приємно. Сам я брав автографи всього кілька разів у житті, і завжди тільки у дуже шанованих мною музикантів.
- Як гадаєш, ваші пісні - лікують людей?
Лікують, тут нема чого гадати. Мені не раз про це казали, останнім часом, ті кому вони допомогли. Очевидно, що такі ліки на різних людей діють не однаково, і допомагають не всім. Жодна пісня не здатна змінити весь світ, а от світ окремої людини хороша пісня змінити може.
- Що може вивести тебе з себе?
Важливо пам’ятати, що кожна негативна ситуація має в собі прихований позитив, і замість того щоб дратуватися, злитися, втягуватись у бійку, треба цей позитив шукати і використовувати. Останнім часом я майже навчився із себе не виходити. Найскладніше із близькими людьми, їм завжди найбільше довіряєш і найбільшого очікуєш – уваги, розуміння. І коли не отримуєш все це у потрібній кількості, втриматися дуже важко, набагато важче, ніж якби мене намагалася роздратувати сотня малознайомих негідників.
- Звичайно у вас є фани. Що вони вам дарують?
Найголовніше, вони дарують нам можливість дарувати їм нашу музику. Ми існуємо доти, доки хтось хоче нас слухати.
- Чого більш за все боїшся у житті?
Боюся боятися. Любов і страх – це світла й темна сторони сили. Це те, що примушує людей до будь-якої дії, не рахуючи задоволення первісних інстинктів. Щоб ми не робили, в основі лежить або любов, або страх. І якщо ми керуємося страхом – це шлях до пекла. Мій особистий приклад – музика, це те що я ЛЮБЛЮ, але десь біля 20 років тому, коли я обрав для себе шлях музиканта, це не приносило мені ані копійки. Я міг БОЯТИСЯ, що не влаштуюся у цьому житті, і обрати для себе більш вигідну професію... і жити в пеклі від того, що займаюся ненависними справами, мучитися від нереалізованих талантів. Тому страхам не варто лишати жодного шансу. Від деяких можна втекти, інші треба долати.
- Що тобі не вистачає для повного щастя?
Щоб там кожен з нас не розумів під словом „щастя”, це у будь-якому випадку внутрішній стан людини, а відтак можна навчитися себе у цей стан вводити незалежно від того, що відбувається з нами і навколо нас у світі зовнішньому, матеріальному. Іншими словами, „хочеш бути щасливим, будь ним” (насправді це не так вже й просто зробити, але воно того варте). Більше того, якщо примушуєш себе казати собі і справді вірити, що у тебе все клас, довколишній світ починає змінюватися на твою користь.
- Ви колись заспіваєте російською мовою?
Насправді, такий досвід у нас вже є. Наприклад, кілька російськомовних пісень у альбомі „Контакт”. Мені було б дивно не спробувати себе у всіх мовах, якими я добре володію. Інша справа, що українська та англійська для мене цікавіші з творчої точки зору. Українською можна багато чого зробити вперше, адже нею так мало співали у сучасній музиці, до того ж вона дуже гарна і мелодійна. Англійська мені подобається за енергійність і лаконічність. А російською що не заспіваєш, все схоже на „руський рок”, який я, чесно кажучи, недолюблюю.
- Чи маєш якісь захоплення, хобі?
Взагалі-то основним моїм захопленням завжди була музика. А так, для загального розвитку – ходжу в атлетичний зал, вчуся танцювати. Ще мультик озвучував, зарахуємо за хобі?
- Впливає погода на настрій та на життя?
Гарна погода – зайвий привід посміхнутися, якщо ж погода не дуже, то я помічаю це тільки коли доводиться виступати на відкритих майданчиках, і то в основному тому, що переживаю за слухачів.
- Мене завжди цікавила ідея пісні “Розслабся, не парся ” з альбому «Надія Є» (2005 року), що саме надихнуло на її написання?
Взагалі то це кавер, оригінал якого належить Бобі МакФеріну і має повну назву Don’t Worry Be Happy. Ми співаємо цю пісню як англійською, так і українською, переклад вільно передає зміст оригіналу. Співаємо ми цю пісню тому, що я вважаю її дуже важливою. Автор в кількох рядках влучно передав як і чому треба ставитися до життя, таке бачення мені дуже близьке. Я вже казав вище, що щасливим треба просто бути, і все решта відбувається саме по собі. Навіть коли з тобою відбувається якась реальна лажа, позитивний настрій (ой, як же його важко тоді втримати!) допомагає вигрібати із ситуації, а якщо ми паримося, все стає тільки гірше. Власне, пісня „Надія є” фактично про те саме. Це одна з найбільших істин, які я зрозумів у житті, і я шукаю можливості нагадувати про це людям (і собі) різними словами і в різних піснях...
- Чи віриш в містичне число «13»?
Я вірю, що кожен отримує те, у що вірить. Тому, для мене число 13 щасливе. А якщо хтось вважає його поганим, то нехай краще не їздить у 13 вагоні і не заходить на 13 поверх – бо це справді ризиковано.
- Побажання нашим читачам.
Головне – це залишатися людьми. У цьому році розслабтесь і не партесь, бо ми, класна нація. Ваш Вадим Красноокий.
- Дякую тобі за розмову.
З зіркою спілкувався Володимир Бірюков
