9 лютого о 17:00 у київському Le Grand Cafe відбулась церемонія нагородження Олега Скрипки почесним орденом Академічних Пальм (L’Ordre des Palmes académiques).
Орден був започаткований імператором Наполеоном I у 1808 році. Цей орден вручають як членам викладацької спільноти, так і людям, що активно сприяють просвітництву та розповсюдженню французької культури в інших країнах. Список нагороджених особисто затверджує прем’єр-міністр Франції.
Кілька місяців поспіль цю знаменну подію доводилося відкладати через нескінченний потік творчих проектів, але врешті решт нагорода знайшла свого героя – Олег Скрипка отримав ступінь кавалера ордену Академічних Пальм.
З Францією Олега Скрипку пов’язують шість років життя та творчого розвитку, безліч музичних і мистецьких проектів. Ще під час французького періоду «ВВ» двоє з чотирьох музикантів були представниками саме цієї країни. Також у Франції Олег Скрипка активно працював з хореографічною компанією Філіпа Декуфле, беручи участь у двох виставах, в одній з яких – «Механічній шкатулці» – виступав у ролі помічника режисера і ставив музичні сцени. А французький жіночий хор, що також виступав у проекті, долучився до запису відомої пісні «ВВ» «Горіла сосна» з альбому «Музіка». У 1996 році Скрипка брав участь в організації туру містами Росії та України разом із Французьким культурним центром. Саме під час вистави в Києві пісня «Весна» вперше прозвучала в Україні. У тому ж таки 1996-му Олег навіть представляв французьку культуру в Америці, граючи у виставі в містечку Афіни в Південній Кароліні. Цікавою є історія співпраці «ВВ» з французьким гуртом «Les VRP» – музиканти мали три спільних тури у Франції та два – в Украї ні, записали разом пісню «Bartek» і зняли на неї кліп. Саме там, на теренах далекої Франції, Скрипка почав вносити до звучання музики «ВВ» етнічні елементи, що й визначило подальший стиль гурту. Співпраця з Французьким культурним центром не припинилася і після повернення в рідні краї – під час Тижня Франкофонії Скрипка обіймав почесну посаду представника Франції.
«Нагороди для мене не мають особливого значення, але цей орден – велика честь і я щиро пишаюся ним. Адже Франція для мене є другою Батьківщиною, і я радий, що з’язок з нею міцнішає», – зазначає Олег.