У дитинстві вона хотіла стати фігуристкою, але вже в юності зрозуміла, що її покликання – бути співачкою.
Творчий псевдонім Lama Наталі Дзеньків наснився. Народилася співачка на Івано-Франківщині у сім’ї артистів: тато грав на цимбалах у гуцульському ансамблі пісні і танцю, мама протягом 20 років танцювала у тому ж ансамблі. Наталочку батьки завжди брали зі собою, тому росла майбутня зірка у творчій обстановці.
- Дитинство у мене було яскравим, - пригадує Наталя «Lama». – Росла я за кулісами. Не любила ходити до школи, а на гастролі їздила залюбки. З дитинства приміряла концертні костюми батьків, збирала сусідських дітей та влаштовувала концерти. Мама помітила в мені схильність до творчості і віддала на балет, а пізніше - на народні танці. У перервах між танцями я підбігала до піаніно, на якому нам акомпанували, та щось награвала. Це помітила піаністка, прослухала мене і сказала бабусі, що я маю слух. Почала ходити до неї на приватні уроки. Через рік вступила до музичної школи. У першому класі грала програму за 3-4-й класи. Далі були концерти і в філармонії, і в драмтеатрі. У дитинстві я не мала тих ігор, які були в інших дітей. Не курила, не пила, не лазила по підвалах, а займалась музикою.
- І хотіла бути артисткою?
- У дитинстві хотіла бути актрисою кіно. Потім ходила на фігурне катання. Вже навчаючись у школі, хотіла стати піаністкою. Вступила до музичного училища. Щоправда, на іспиті зіграла на найвищий бал, а мене не зарахували на навчання... Тато звернувся в Міністерство освіти та науки, вони розібрались у ситуації - і лише тоді мене прийняли до училища. Потім півучилища на мене косо дивилось, а двоє дівчат-сестер обмовляли мою маму. Коли на уроці не було вчительки, я схопила їх і вдарила лобами. Треба ж було крапки над «і» розставити. Усі дивувалися, що я, така тендітна, маю стільки сили. В училищі організувала циганський ансамбль. Знайшла справжніх циганів, вони мені наспівували своїх пісень, я переспівувала. Такі веселі часи були! Навіть академічний концерт давали. Якщо відверто, то в училищі я зрозуміла, що мені недодають знань, якось нещиро там все було. І бажання бути піаністкою відпало.
- Коли прокинулось бажання стати співачкою?
- Після того, як я поїхала у Німеччину до родичів погостювати. Вони повели мене на концерт Bon Jovi, я подивилась шоу, відчула драйв і зрозуміла, що теж так хочу. У Німеччині мені купили синтезатор та купу касет світових зірок. Повернувшись додому, почала їх слухати, писати мелодії, наспівувати щось. Після закінчення училища не вступала у консерваторію, зрозуміла, що це не моє. Пішла співати у гуцульський хор. Але і там відчувала, що не зовсім цього потребує моя душа. Зате в хорі познайомилася з дівчиною, яка писала тексти. Так створили гурт «Магія». Я писала музику, вона - тексти. За пляшку шампанського нам записали фонограму. Знайомий відніс її на місцеве франківське радіо, її почали крутити. На тому радіо працював Віталик Телезін (продюсер Lama. – Ю. Б.). Якось Віталій прийшов на наш концерт і запропонував співпрацю.
- Так виник проект Lama?
- Так продовжився проект «Магія». Віталик приніс нам пісню «Світло і тінь». На одній із франківських студій ми випустили перший альбом. Стали відомими в Західній Україні, концертували, виступали на таких фестивалях, як «Перлини сезону», «Море друзів». А потім дівчина, з якою ми були у «Магії», вийшла заміж. На зміну їй прийшла інша - Олена Демчик. Але, врешті, вона теж обрала інший шлях у житті. Віталику запропонували переїхати до Києва та працювати на студії з такими виконавцями, як Земфіра, «Океан Ельзи». Я залишилась у Франківську, концертувала. У 2000 році теж переїхала до Києва. Тоді почала писати тексти. Моєю першою піснею була композиція «В океані». Ми показували пісні рекординговим компаніям, але вони не реагували на них. А коли ми з Віталиком написали пісню «Мені так треба», зрозуміли, що з неї треба починати новий проект. Так з’явилась Lama.
- З чого почались проблеми з назвою проекту?
- Років зо два тому нам подзвонили нібито представники московського проекту «Лама» та почали погрожувати, щоб ми зникали, бо ми вкрали назву чийогось гурту. Справа дійшла до суду, ми виграли і суд, і апеляцію. Зараз ще триває суд у Франківську, де «московська Лама» подала позов особисто на мене. Вони не з’являються на судові засідання. Ми ж не здамось.
- Ти обійшла такі імениті гурти, як «Океан Ельзи» та «ВВ», і отримала премію MTV...
- Не думала, що переможемо у номінації «Кращий український виконавець». Було приємно. Хоча якби кожен із заявлених у цій номінації гуртів переміг, то було б заслужено. Та були образи. Між артистами немає дружби. Переконуюсь у тому, що навіть найближчі приятелі по шоу-бізнесу рано чи пізно все одно покажуть себе з не дуже гарного боку. Справді близькі мені люди не відвернулись і після популярності. Це - найголовніше.
- Про що мрієш?
- Мої мрії потроху здійснюються. Хотіла співати - співаю. Мрію завжди бути щасливою. І написати багато класних пісень, хітів.
