Пропоную вам розмову Вадима Карп'яка від ФДР-Радіоцентру з Фомою ("Мандри")
Я чув, що ти збираєшся робити новий, спільний проект з Данилом Денисовим. Це правда?
Не зовсім. Це буде ніби новий проект, але в рамках мого сольного проекту. Просто Данило надзвичайний музикант, він як людина-оркестр. І нам вдвох більше нічого не треба, власне. Такий бандитський склад – двоє сіли, увімкнули віртуальний акордеон, взяли ще гітарку… тобто ми так граємо деякі пісні на дві гітари, деякі з акордеоном. Але цей акордеон непростий, він має назву «віртуальний», тобто у нього лівою клавіатурою можна грати барабани, бас, синтезатори, орган, а правою - ще якісь речі. І це виходить повний звук, як ніби група зіграла. Тобто це буде одночасно наш спільний проект, але в рамках моєї сольної діяльності. Він буде називатися Фома feat. Данило Денисов, я би так сказав. А можливо, це буде якось інакше називатися.
Ви хочете записувати диски чи обмежитися концертною діяльністю?
Звичайно запишемо в рамках мого сольного проекту. А щодо концертів, то за півтора місяці це вже наш четвертий спільний концерт, при чому скрізь він мав величезний успіх. І я зрозумів, що найближчим часом ми зробимо синґл, наприклад там 4-5 пісень, і знімемо кліп.
З сольною діяльністю зрозуміло. А що з Мандрами?
Новини по Мандрах, теж надзвичайно добрі. Ми зняли кліп на пісню Світ. Зняв його Вітя Скуратівський, який знімав нам Дорогу і Будемо Разом. Дуже класний кліп вийшов. Ну треба дивитися – відеоряд відповідає тому, про що пісня. І в цей час записуємо наш мандрівський альбом, бо вже визначились з матеріалом, який там має бути. Його відрепетирували і відкатали на концертах. Тобто ми тепер розуміємо, яким він має бути.
І який же він має бути?
Це буде альбом, несхожий на ті диски, які ми писали до нього. Там майже не буде ніякого фольклорного звучання. Це буде рок і реґґі. Такий-от буде звук. Буде декілька експериментальних творів. Тобто це буде такий незвичайний альбом. Можливо, наші прихильники будуть здивовані, але нам хочеться зробити його саме таким, щоб там було менше розважальних пісень, а більше філософських творів. І вони будуть довгими по формату, там будуть пісні які триватимуть довше ніж 4 хвилини. Цей альбом буде таким, наче для нас самих, але ми хотіли би поділитися цією інформацією, цією енергією із слухачами. Він довго народжувався, тому що не було чіткого бачення, яким він має бути. Він не буде схожим на відомі альбоми Мандрів, це буде така трошки меланхолійна, задумлива, місцями радісна, а місцями ні, музика. Ну таким, власне, і є навколишній світ, в якому ми живемо, принаймні в Україні.
Вже вирішили як цей альбом буде називатися?
Зараз я би не хотів про це говорити. От коли ми вже будемо мати весь альбом, і прослухаємо його, можливо, тоді буде зрозуміло, як він буде називатися.
А що з приводу термінів виходу диску?
Я планую десь на жовтень. Тому що вже у принципі все готове, все відрепетируване, тільки залишилося записати. Я не можу зараз спрогнозувати наскільки довгим буде процес накопичення голосу, але не думаю, що дуже довгим, бо я трошки змінив підхід до запису. Роки вже дають своє, тобто тепер можна зайти і з другого третього дубля записати пісню. Удень можна записувати по 2-3 пісні, як це роблять скрізь у світі. Занадто довго ніхто не пише. Я от слухав Емі Вайнгауз декілька альбомів і дивився DVD, був вражений тим, що якість на плиті, і якість, наприклад, на DVD це зовсім інші якості. Тобто на плиті – це досить стримано, досить прижато, немає ніякого такого аж жиру і кайфу. Просто так звучить голосно класно, а інструменти ні – так досить стиснуто. А на DVD це живий концерт, якісь портали, все це працює разом, тобто є така магія. Але це не завадило цим альбомам отримати Ґреммі.
А чи не забагато буде восени Фоми: і Мандри, і сольний проект, і кіно?
Фоми забагато не буває. Я не думаю, що це буде забагато. Просто, якщо є що сказати і якщо пре, то чому би його не було так багато. Ну я не знаю як це буде наразі виглядати, але все, що зараз відбувається мені дуже подобається, бо це мені нагадує часи, коли ми все тільки починали. Коли є перші почуття, коли повітря пахне новими пригодами, коли в голові з’являються якісь нові мелодії і їх незвичайна кількість, і є енергія все це втілювати. Є творчість – оце найголовніше, що мене дуже радує. І найголовніше, що при тому приємно, що світові це подобається. Мене це дуже тішить. Тому для мене це наче повернення в юність. Вона звичайно не повернеться, просто новий етап такий. І чим більше мене буде, тим краще. Тим більше, що у мене є не тільки ці плани. Зараз якраз осінь, я буду знімати другу частину кіно. Я роблю фільм Київ, Що Зникає. Такий документальний особистий фільм, про те, яким є Київ, який я люблю. Першу частину ми зняли з Антоном Трофімовим, який знімав нам перші кліпи, він приїздив сюди з Нью-Йорка, ми ходили по культових місцях з камерою. Я був як сталкер, який розповідає, що там відбувається. І ми знімали Київ, який потроху зникає – старі будинки, старі подвір’я, якісь такі от речі. Те, що дуже хвилює мене. Але ми не відзняли все, що хотіли, і зараз коли знову все буде жовтим, ми будемо знімати другу частину, те, що тоді не встигли. Я автор ідеї, ведучий і сталкер. Я показую ті місця. Там якісь старі двори, де залишилися якісь артефакти старої епохи, наприклад, залізні коники дитячі, на яких катаються або яких уже давно не випускають, або якісь такі заникані речі, які на перший погляд не впадають в очі, але які живуть ще своїм містично-тихим життям. Там буде музика, будуть пісні, які відповідають якимось нюансам. Я от послухав зараз Данила, який якраз поїхав у Швейцарію на сольний виступ в Базель, і він грав програму між нашими концертами. У Фінляндії він репетирував програму. І настільки це прекрасна музика, що я попросив його, щоб його музика теж була у тому фільмі. Тобто це буде такий фільм-розповідь з музикою і з картинками Києва, який зникає.
