Про проект “Вночі”, а також про політичне минуле та політичне майбутнє – розмова кореспондента “ВЗ” із Святославом Вакарчуком.
- Святославе, чим для вас особисто ознаменований період у житті та творчості, який на публіку виносите під назвою “Вночі”?
- “Вночі” – інтимна річ. Річ, про яку довгий час думав: “А чи варто її взагалі показувати людям?”. Бо це й пісні інтимні, і музика достатньо нетипова порівняно з тим, як сприймали Святослава Вакарчука у складі “Океану Ельзи”. Але творче бажання новизни взяло верх – і ми зробили цей проект. Люблю таку музику. Живу нею. Для мене “Вночі” – величезне задоволення. Але рок-н-рол нікуди не дівається. Дочекайтеся кінця зими або початку наступної весни - вийде новий альбом “Океану Ельзи”.
- Вам стало тісно у форматі “Океану Ельзи”?
- У рамках проекту “Вночі” я співпрацюю і з групою “Океан Ельзи”, і з багатьма іншими музикантами. Не хотів змішувати під одним брендом різну музику. Не хочу, щоб “Океан Ельзи” був вінегретом. В “ОЕ” – свій стиль, своя енергетика. Вони відмінні від “Вночі”.
- В альбомі “Вночі” справді багато особистого – чого варта лише фраза “Така, як ти, буває раз на все життя – і то із неба…”. Довелося щось переламати у собі, аби наважитися на таку публічну відвертість?
