Ось і Сашко Положинський з гурту «Тартак» зізнається, що концертів наприкінці літа – небагато, але й на те, щоб лежати на пляжах поруч із слухачами, часу немає.
У рамках акції “Відродимо Запорозьку Січ!” Сашко зібрав команду з 18 добровольців, які з 10 до 22 серпня житимуть на території “Хортиці” і виконуватимуть земляні та будівельні роботи з відбудови Січі. Нещодавно Положинський писав: «З концертами щось у нас не складається, що, звісно ж, прикро, але, сподіваюсь, не смертельно. Є приємна новина - мені познімали брекети! Однак над дикцією ще варто попрацювати. Якщо ж врахувати той факт, що друга половина літа - час повальних відпусток, то до вересня ніхто наш альбом вже не закінчить. Тож знову все відкладаємо!». Платівка із складною для гуманітаріїв назвою «Опір матеріалів» мала вийти уже давно. Ще навесні «Тартак» об’їхав Україну з передальбомним презентаційним туром. Проте диск все ще затримується і, як запевняє Сашко, справа зовсім не у фінансах.
- «Опір матеріалів», як і кожен наш альбом, відрізняється від попередніх, - розповідав Сашко Положинський «ВЗ». - Два попередні альбоми були більш концептуальними. Остання платівка «Сльози та соплі» – об’єднала виключно пісні про кохання в різних аспектах. А перед тим був диск «Тартак-Гуляйгород», записаний спільно з фольклорним колективом «Гуляйгород». Там всі 12 пісень були поєднанням фольклору з нашим авторським матеріалом. Натомість свіженький альбом – це 15 пісень, які об’єднані лише спільним інформаційним носієм. Там немає чіткої концепції. Усі пісні несуть потужне змістове навантаження, це я як автор кажу, хоча для когось це може бути демагогія. Плюс деякі пісні є досить несподівані за формою. Дозволили собі поекспериментувати з деякими речами, відійти від звичних для нас музичних схем. ризикуємо викликати на себе шквал критики, у тому числі й з боку прихильників.
- А ви вразливі на критику?
- Ми випускаємо альбоми не для того, щоб комусь подобатися, а тому, що нам подобається те, що робимо. Не думаю, що існує чітка схема, яка дозволяє творчій особистості постійно робити те, що буде всім подобатися. Тому з приводу критики не комплексуємо.
- У новому альбомі буде пісня зі стьобаною назвою «Карпаратів». Це історія з власного досвіду?
- Для багатьох музикантів корпоративні вечірки є найвагомішим джерелом прибутків. У нас же таким джерелом є, в основному, концертна діяльність. А на корпоративах грали лише кілька разів. Свого часу їздили у міні-корпоративний тур. Але все це суттєво відрізнялося від ситуації, про яку я співаю у пісні.
- Криза зачепила?
- Не зачепила лише тих, кому кілька мільярдів туди-сюди не роблять погоди. А нормальних людей, які заробляють гроші звичайною працею, зачепила. Ми стали менше заробляти. Але хтозна з чим це пов’язано? З тим, що «Тартак» втрачає аудиторію чи приходять комерційно вигідніші проекти, які витісняють нас з ринку, чи, може, справді, криза… Не аналізую, бо заробіток - не самоціль гурту. Просто роблю те, що люблю. Зрештою, криза класно впливає на внутрішній світ, очищає, виводить шлаки… Впевнений, Україні криза піде на користь. Криза - в головах, але вона почалася не минулого року. Вона у нас давно. Не знаю, чи колись в історії України був такий період, коли не було кризи у головах... У нас власне всі проблеми через таку кризу.
- Якось ти сказав, що розглядаєш можливість балотуватися у президенти України…
- Не хочу бути президентом. Розглядав можливість такого варіанта, але наразі, аналізуючи ситуацію, не бачу в цьому сенсу. Не знаю, які засоби маніпуляцій застосовують наші політичні сили, але здається, тільки людям абсолютно затуманеним з усіх боків ще не видно, хто з них ким є. Народ ще «ведеться» на політиків…
