Рівно рік тому, прийнявши участь у міському конкурсі, вони виграли можливість запису диску.
І ось дебютний альбом кожен бажаючий може потримати у руках, а, головне, послухати! Придбати завітний дисочок за назвою „Час”, та почути старі та нові пісні гурту прийшли всі друзі гурту, та друзі їх друзів – атмосфера заповненої театральної зали була справді теплою.
Коли „Мартові” лише починали, вони могли тільки мріяти про те, що одного разу вийдуть на сцену у спільному концерті з славетними „Даха-Браха”, музикувати разом у своє задоволення та до щастя багаточисленної публіки. Та їх мрії збулися! Цього вечора поздоровити „Мартові” з виходом дебютника та заграти для вінничан свої старі та нові пісні завітали Марко, Олена, Ірина та Ніна. Поки кияни налагоджували звучання своїх фірмових барабанів, видалася можливість поговорити з арт-менеджером „Дахи-Брахи” Іриною Горбань. Вона, зокрема, зізналась, що їх часто запитують, з яким з українських гуртів „Даха-Браха” хотіла б заграти та розказала про новий альбом гурту, що уже давно планується до виходу.
- Ірино, коли ж очікувати новий альбом від Дахи-Брахи, адже за попередньою інформацією він мав вийти весною...
- Цей альбом ми записуємо з Юрою Хусточкою, а він весь час від’їжджає. Коли він є - ми у роз’їздах. У процесі створення альбому ми записали ще й зовсім інші пісні, ніж першопочатково планували. Навіть назви у альбому ще немає. У нас весь час щось змінюється, тому неможливо точно сказати коли ж він вийде, але думаю десь у вересні зробимо. Туди увійдуть пісні, які, на першій погляд, не дуже були для нас характерні раніш. Сьогодні вінничани почують декілька цих композицій плюс одну, яку ще точно не чули, зовсім нову.
- А як так сталося, що ви погодилися виступити у одному концерті з Мартові?
- Наша Іра заспівала з ними і повернулася з неймовірно позитивними враженнями. Сергія Асафатова ми знаємо ще з того часу, коли він грав у „Очеретяних Котів” Він дуже приємна людина, йому просто неможливо відмовити.
- А чи подобається вам альбом, який вийшов у „Мартові”?
- Ми власне його ще не чули. Ніна та я чули одну пісню у запису, а до того я слухала їх наживо, оскільки я є директором музичної програми Гоголь-фесту і я їм давно обіцяю, що їх запрошу, але вони були ще молоді. От сьогодні матиму змогу оцінити наскільки вони виросли.
Мурашки бігали по тілу та серце билось у такт барабанним ударам Дахи-Брахи, коли вони розпочали вечір своїми добре знаними чаклунськими ритмами. Сила їх потужних живих голосів дивує кожного разу коли їх чуєш. Магія проникливих пісень бере у полон слухача та несе за собою. Саме емоційною силою, здатністю полонити серця схожа музика двох команд.
Вбрані у статечні чорно-білі костюми з червоними краватками-метеликами „Мартові” миттєво викликають купу кольорових емоцій, щойно починають грати. Злагоджене нашарування голосів інструментів породжує неймовірної сили експресію: яскраві духові, божевільні барабани та чуттєва, ніжна віолончель складають вибуховий оркестр. Тонка мелодика здатна миттєво перетворюватись на жваве багатоголосся, ніби струмочок, що вливається у широку річку.
Оскільки починали „Мартові” як команда суто акустична, то і без відповідної частини цей концерт обійтися не міг: взявши до рук гітару, Сергій виступив романтичним бардом, співаючи у супроводі віолончелі та двох скрипок. Взагалі, двогодинна програма „Мартові” була надзвичайно різнобарвною, що спонукало Марка з „Дахи-Брахи” після концерту дивуватися: „Мартові ніби давали концерт на двадцятиріччя власної діяльності, таким насиченим та різноманітним був їх сьогоднішній виступ.”
Насамкінець концерту було заготовлено великий сюрприз, яким „Мартові” інтригували уже давно: дві пісні з свіжесенького „Часу” записані разом з „Дахівською” Іриною Коваленко. Дует Іри та Сергія став родзинкою свята-презентації. Чарівною пташкою, що розправляє крила, здавалася Ірина, співаючи у приспіві „Лети, лети”, а однойменна пісня „Час” є безперечним хітом, живим та виразним. У ній зосередилось нове звучання „Мартові”, більш вивірене та потужне. Експерименти на цьому не закінчились, ще одна гостя була у „Мартові” - Аннушка Lilith з запорізького гурту «General Wound». Вона додала „металеву” нотку, надривний нерв. „Мартові” продемонстрували, що можуть бути і несамовитими і ліричними одночасно.
Шумить та дзвенить у вухах, всі обіймаються та ледь не плачуть від щастя, за лаштунками панує ейфорія – це трапилось! Такий важливий та такий довгоочікуваний мега-концерт – три години бурхливих музичних емоцій запам’ятаються надовго. Сергій Асафатов втомлений та щасливий промовляє: „Вийшло навіть краще, ніж очікували!” А Марко Галаневич підводить підсумок: „Дуже класно що у вас в Вінниці є такий гурт як „Мартові”. Грають сильно, свіжо, винахідливо. Вони запальні, талановиті, музика у них виходить якісна. Вважаємо, що їх надалі чекає великий успіх”.
Тимченко Лариса
