Сингл «Ну скільки ще», ніби ковток свіжого повітря; поштовх, щоб піднятися з колін і йти далі, незважаючи на всі страждання, на весь біль, котрими сповнене таке коротке життя.
«Краще жити, а не бути!» - ось основна ідея, головний життєвий принцип музикантів з гурту Morphine Suffering. Озирніться навколо: кожен стверджує, що він живе, хоч насправді більшість сучасного оточення лиш примітивно продовжує своє існування. Алкоголь, наркотики, бажання легкої наживи, продажність, лицемірство – невже це мета, до якої людство йшло протягом довгих століть? Бездіяльність і небажання змінити світ на краще породжують повну деградацію широких мас.
Морфін використовується для полегшення болю, однак нерідко лікування переростало в залежність. Сама ж назва «морфій» погодить від імені бога сновидінь у грецькій міфології Морфія. Під впливом морфіну рівень свідомості значно знижується, виникає сонливість і відчуття ейфорії – а чи не таких відчуттів сповнений сучасний світ? «Страждання під морфієм» - саме так перекладається назва Morphine Suffering, і це, безперечно, відображає настрій та ідею гурту. Однак нехай вас не заводить в оману млявість та безпристрасність чуттів під впливом морфію: музика Morphine Suffering не залишить нікого байдужим до проблем духовних, якими сповнене повсякденне життя, примусить обернутись назад і всерйоз задуматись над регресом соціуму.
Оновлений склад гурту Morphine Suffering розпочав свою активну діяльність на межі нового десятиліття, що символізує прихід нової ери і свідчить про рішучість намірів учасників колективу. Наразі гурт Morphine Suffering – це:
Юрій Ключник – вокал
Владислав Рильський – гітара
Максим Живолуп – бас-гітара
Олексій Смага – ударні.
Різнопланові музичні погляди учасників гурту не заважають, а навіть сприяють створенню дійсно якісного продукту,котрий здатен задовольнити смаки шанувальників кардинально різних стилів музики. Стиль Morphine Suffering є симбіозом декількох напрямків, що призводить до неймовірного вибуху адреналіну та драйву. Пісня-протест «Ну скільки ще» - це спроба зачепити заангажовану свідомість людей ХХІ століття; своєрідна провокація до аналізу власного буття.
