Незважаючи на холодне повітря, тих, хто зібрались у греко-католицькому Соборі з метою послухати духовну музику в рамках форуму «Барви музики», зігрівали віра та тепло сердець.
25 лютого виступом академічного камерного хору «Вінниця» у греко-католицькому Соборі розпочався музичний форум «Барви музики ХХ сторіччя. Авангард. Класика. Джаз.»
За вісім років проведення музичний форум став уже традицією і Вінничани з нетерпінням чекають які сюрпризи готують організатори на чолі з Іриною Френкель, начальником управління культури вінницької міськради та рушійною силою всіх подібних подій у Вінниці.
Саме за рішенням організаторів на цей раз на фестивалі лейтмотивом стане не запрошення визначних зірок з-за кордону, а більше концентрування уваги на тому хто ми є, що ми несемо світові як музична нація. Адже зараз час не лише фінансової, а й духовної кризи і подолати її можливо лише глибоко замислившись над самими собою, та можливо покаятись. І тут не важливо хто до якого Бога іде: будь то Ісус чи Алах чи Будда…
Мабуть тому місцем проведення першого концерту було обрано греко-католицький Собор, а тематикою духовні співи. Будівля Собору має доволі непогану акустику і свій невеличкий хор під керівництвом настоятеля храму отця Михайла і закоханих у духовну музику прихожан. Кращого місця для зосередження та думок про очищення годі й шукати. І от у назначений час окрім прихожан у будівлі з’являються слухачі, а пізніше і академічний камерний хор «Вінниця» та Ірина Френкель і дійство розпочинається.
Муніципальний камерний хор «Вінниця», багаторазовий лауреат різноманітних премій, який лише минулого року отримав статус «академічного» та його керівник, народний артист України Віталій Газінський, що недавно став почесним громадянином міста над Бугом, представили на розсуд вибагливих слухачів та прихожан концерт, в який вмістили твори майже виключно українських композиторів, які в різні роки на свій манер оспівували ім’я Господнє.
Солодкозвучні релігійні гімни та урочисті літургії звучали як в традиційній, так і в новітній обробці. Виконувались твори багатої палітри української духовної музики, яку створювали такі композитори-класики як М.Леонтович, М.Лисенко, К.Стеценко, Я. Яциневич та інші більш сучасні твори, в яких форма звертання до Бога не завжди абсолютно класична. Велику кількість духовних творів радянських композиторів відновлено завдяки старанням Віталія Івановича Газінського, який у цей вечір в своїй експресивній манері розповідав слухачам про мелодії що звучали, після диригування хором «Вінниця».
Настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці отець Михайло щиро дякував хору за концерт, запрошував співати іще і іще та з гордістю попросив невеличкий хор при греко-католицькому храмі за керівництвом Я. Кушки виконати на честь муніципального хору «Многая літа». А коли і «Вінниця» підхопила щирий славний гімн, здавалося стіни храму вібрують.
Ну, а на біс хор виконав «Молитву за Україну» і всі присутні підхопилися з місць. Потім слова подяки звучали вже і з вуст Ірини Френкель. Адже, не зважаючи на холоднечу у приміщені Собору, співаки, інструментами яких є власні голоси, викладались на повну у неповторно теплій атмосфері що панувала завдяки чудовій вінницькій публіці, що високо цінує таланти рідної подільської землі.
У інтерв’ю після виступу Віталій Газинський підкреслював, що духовна музика повинна займати особливе місце у сучасному суспільстві, адже в часи труднощів люди не лише звертаються до Бога, але й шукають моральних орієнтирів. Торкнутися струн їх душі та дати надію може саме така піднесена музика. Ірина Френкель одразу підхопила цю думку, вказавши на те, що задумом саме і було у перший же день фестивалю настроїти слухачів на сприйняття вічної музики, принести своєрідний дух очищення до сердець слухачів. Як на неї, очі та одухотворені обличчя в залі, це уже подяка упорядникам «Барв музики».
Загалом диригент В. Газінський наголосив, що у постійному репертуарі хору (який до речі багато гастролює, в тому числі і сусідньою Польщею) є багато релігійних пісень, але як він вважає, зовсім не важливо, якого саме Бога славить людина та якою мовою, бо ж кожний славить як уміє, а головним є те, що духовна музика допомагає самовизначенню людини, очищає її помисли та прибавляє віри та надії у те, що майбутнє буде прихильним до української нації загалом та кожного з нас зокрема.
З відчуттями приємного спокою покидали привітні стіни храму слухачі, очікуючи на наступні концерти фестивалю які представлятимуть такі музичні напрямки як авангард і джаз, а також на приїзд маестро М. Скорика. Про останні два концерти фестивалю читайте у відповідних розділах нашого сайту: джаз та класика.
Автор: Тимченко Лариса
Фото: Максим Кушка
